І сказав Старий рік року Молодому:
«Наповняй все любов’ю у кожному домі»

Взято з: http://kyrios.org.ua

Пісня «Прилетіли ангелята»

Ведучий 1:
Дві тисячі років тому перед новонародженою Дитиною зі здивуванням схилилися юна Марія, сивоволосий Йосип і бідні пастухи. Вони побачили в Ньому світло Любові, схованої раніш від людей. Світло Любові опромінив початок нової ери.

Ведучий 2:
Свято Різдва — найкрасивіше зимове свято. Нашою Церквою воно відзначається 7 січня за новим стилем. Це свято приходить до людей морозної ночі в годину опівнічної храмової служби в сяйві свічок, у світлі зірок і гучному співі хору. Звуки дитячих голосів, що славословлять Бога, як ангельський глас, наповнюють торжеством Всесвіт. Небо і земля славлять Різдво Христове. На землі, хоча б ненадовго, запановує мир, а серця сповнюються доброю волею.

Ведучий 1:
Різдво — найбільше свято усіх християн, Це той час, коли душа звільняється від земного, очищається і поринає в осягнення дива народження Бога. На Різдво немає місця земним клопотам і турботам.

Пісня «Наш Спаситель»

Вірш «Різдво»

Пісня «Різдвяна ніч»

Ведучий 2:
З Різдва до Водохреща продовжуються веселі зимові святки — святі дні. Проте кульмінацією є свято Старого Нового року (1 січня за ст. стилем, 14 січня — за новим). І ось наш чарівний Святий вечір переходить у таємничу новорічну ніч. У далеку сиву давнину склався цей прекрасний народний звичай щедрування і Свято Старого Нового року.

Ведучий 1: 
У дні, коли зимове Сонце починає поволі повертати на літо, люди радо зустрічають прихід Нового року, здоровлять один одного зичать радості, щастя, добробуту засівають зерном добра.

Ведучий 2:
Це свято як земне, так і сповнене чудес, де все спрямовано на те, щоби вблагати і прихилити Щедрого Бога дати добрий урожай, гарний приплід, достаток у хаті. Адже кажуть, що в цю ніч відкриті небеса — і можна про все просити.

Ведучий 1: 
Старий Новий рік — фраза, не позбавлена певної абсурдності у самій своїй суті: як же так — і старий, і новий водночас? Але саме так воно і є. Кажуть, що саме у цей вечір Новий рік зустрічається зі старим. Старий рік приходить тихо і нагадує нам, хто ми є. Це — наше свято, яке краще було б називати Щедрим вечором. А новий рік повний сил і наснаги ступає впевненим кроком у майбутнє.

Ведучий 2: 
Світ замовкає у чеканні,
Ніч Новорічну дивну жде,
А у зимовому мовчанні
Лапатий, білий сніг іде.
І віриться мені у казку,
Принишкло в трепеті усе.
На людство сходить Божа ласка,
Усім любов і мир несе.

Ведучий 1:
За столом веселим на лану широкім
Новий рік зустрівся із минулим роком.
І сказав минулий року молодому:
Не минай же щастя ні одного дому.

Пісня «Хай щастить»

Пісня «Ой добрий вечір»

Ведучий 2: 
Зимовий вечір... Тільки вщухла хурделиця. Піднявся місяць. Усе освітилося, заіскрилося. Сніг загорівся сріблистим полем і весь обсипався кришталевими зірками: А де наші господарі?

Господарі разом: 
Та тут ми, тут, готуємось гостей зустрічати.

(Селянська хата. Входить господиня з кошиком і ставить його на стілець.)

Господиня: 
Ну, аж втомилася, поки магазини обійшла, базар. І треба ж було до останнього дня тягти з отими гостинцями. Та нічого, зате все купила. Тут і горішки, і яблука, і цукерки, бублики, кошики для куті. Буде чим малечу пригощати.

(Входить господар, несе сніпок).

Господар: 
Добрий вечір! Дай, Боже, здоров’я!

Господиня: 
Дай Боже, добрий вечір! Що несеш?

Господар: 
Жито-злато! Щоб весь рік ми жили багато. (хреститься)

(Господар кидає одну жменю жита під стелю).

Господар: 
Щоб так ягнята і телята стрибали, як це зерно стрибає від землі до стелі (другу жменю). Щоб так бджоли роїлися, як це зерно стрибає від землі до стелі (третю жменю). Щоб так достаток водився, як це зерно стрибає від землі до стелі.

Настуня: 
Матусю, а чим славиться свято старого нового року?

Господиня: 
Чимало різноманітних народних звичаїв та обрядів зв’язано із святом Старого Нового року.

Господар: 
Новорічна ніч, як і різдвяна, вважається у народі чарівною, з нею пов’язано чимало повір’їв. Наприклад, я щойно  ходив у сад і сокирою — «лякав дерева».

Настуня: 
Як це тату?

Господар: 
Стукав по стовбуру і приказував: «Ударяю — лякаю, як не будеш родити яблук, груш, слив, то зрубаю». Наші прадіди вважали, що дерево і насправді «злякається» і віддячить добрим урожаєм у новому році.

Настуня: 
А для чого молоді деревця обв’язують перевеслами із сіна, що знаходилося на столі під час Святої вечері?

Господар: 
А це для того, щоб вберегти сад від шкідників та гусені. Навесні обсушені перевесла підпалювали і ними обдимлювали дерева з тою ж метою.

Господиня: 
А завтра, мої любі, ми будемо уважно до всього придивлятися, намагатимемось спрогнозувати майбутній рік. Існують такі повір’я: якщо інеєм вкрилися дерева — чекай на врожай зернових, а ясний погожий ранок — на рясний урожай садовини.

Настуня: 
Ясна місячна ніч проти Нового року — щастя прийде у кожну родину.

Господиня: 
Уночі перед Новим роком треба спати без подушок, щоб голова цілий рік не боліла.

Господар: 
Коли під Новий рік добрий сніг, то сій гречку. Коли під Новий рік небо в зірках, буде урожай грибів.

Господиня: 
А ще хочу вам розповісти про Меланію. Ти знаєш Настуню про неї?

Настуня: 
Все, що я знаю, це те, що свято її ми відзначаємо 13 січня.

Господиня: 
А народилася вона в християнській сім’ї. У чотирнадцять років Меланія проти своєї волі була видана заміж за знатного юнака Апініана. Меланія все життя хотіла присвятити Богові. Та Апініан хотів, щоб вона народила Йому спадкоємців своєму майну. Незабаром свята Меланія народила дівчинку і хлопчика, які згодом померли. Після пережитого Меланією, Апініан відпустив її. І вони обоє присвятили своє життя Богові. Святі відразу залишили місто Рим і для них почалося нове життя, цілком присвячене служінню Богові. Вони почали відвідувати хворих, приймати подорожуючих, допомагати бідним. За їх гроші було побудовано багато храмів і лікарень.

Настуня: 
А чому, матусю, я чула стільки насмішливих співанок про Маланку? Вона ж стільки добра зробила для людей!?

Господиня: 
Ти знаєш, доню, існує й інша легенда. За її розповідями  Маланка — дівчина, яку поганський цар Ірод, що намірився вбити маленького Христа (а для того наказав «порізати діток до двох літ»), послав організувати маскарадне видовище, щоб розвеселити сумний люд. Маланка справилася з завданням і сама. Перебравшись на смерть, вона глумилася над великим горем — танцювала, стрибала, веселилася. Хоч усім було далеко не до сміху. Тому не слід плутати Преподобну Меланію, як взірець правдивого християнина, та поганську Маланку з цієї легенди, тому що глибоко віруючі ні самі на Маланку не маскарадилися, ні дітям своїм не дозволяли і маскараду отого під хату собі не впускали. Навіть приповідки прижилися: «Як си зганьбиш, вижену тя, як Маланку, з двору».

Господар: 
Хочу доповнити вашу розмову тим, що 14 січня Церква згадує також одного з Великих отців Церкви — Василія Великого. Ця людина є незвичайна, велична, світла. Він не тільки аристократ за походженням, а й аристократ духу, характеру, науки і святості.
Народився приблизно 330 року в Кесарії і походив зі знатного роду, що славився не лише багатством, а й ревною християнською вірою. В сім’ї було десятеро дітей, з яких п’ятеро і мати Емілія зачислені до святих. Василій безстрашно боронив святу віру. Для бідних, старих, хворих, сиріт і вдовиць він будує великі доброчинні заклади, які були наче окремим містом, що отримали назву Василіяди. Святий Василій — це проповідник і бесідник з Божої ласки, його слово палке, полум’яне і рішуче. Він є апостолом живого слова. Він уклав текст Божественної Літургії. Його визнають Великим Вчителем Церкви.

(Стукіт біля дверей).

Господиня: 
Ой, хтось до хати йде. Чи не колядники?

(В хаті чути звуки духовної музики, на порозі з’являються діти, дзвонар дзвонить і тричі стукає об підлогу палицею)

Пісня «Прийшли щедрувати до вашої хати»

Діти: 
Христос рождається!

Господар: 
Славімо його!

Звіздар: 
Мир тобі, вкраїнська хато,
Хай вам буде в будень, в свята
І любов, і ласки втіха,
Хай минають вас всі лиха!
Пустіть до хати, будемо щедрувати
І щастя радості бажати

Господар: 
Ласкаво просимо.

1 щедрувальник: 
Хочете вірте, хочете ні — уже на білому коні
Появився Новий рік. Веселий, як торік.
В українській вишиванці, заблищав, як промінь вранці.
Нехай віє, сіє, дує, хай здоров’я всім дарує!

2 щедрувальник:
Хай щастить усім в усьому, і завжди, і всюди.
Гарний настрій у всіх буде на свята і в будні.
Під обрусом сіно, на обрусі свічка,
На всю хату пахне свіжа паляничка.
На радість дорослим на втіху малечі
Йде до нас у гості Щедрий Добрий вечір!

3 щедрувальник:
Чути, чути, чути дзвін,
За сто сім далеких гір.
То з далеких свят мандрівка,
То до нас спішить щедрівка.

4 щедрувальник:
Ми на тую щедрівку тай засвітимо зірку,
І козу приведемо, веселитись всі будемо.

Пісня «Щедрівка»

Тут на вході починає щось тупати.

Господар: 
А що то так тупає там?

2 щедрівник:
Та це наша коза — пустіть її погрітись, а то в неї вже і копита, і роги змерзли!

Господар:
Та вона нам всю підлогу попсує, погризе! Не можемо вас пустити!

3 щедрівник:
Та вона у нас така гарна, така розумна, така весела! Господарко! Дозвольте «козу» завести

Господиня: 
Ну Заводьте! Побачимо, яка вона у вас: чи велика, чи маленька, чи висока, чи низенька!

Циган:
Ой нюхай, козо,
Там коржі печуть,
То і нам дадуть!

Заходить коза, починає вискакувати, витанцьовувати, тупотіти, мекати, пританцьовувати, чіплятись до щедрувальників. Уся ватага співає

Пісня: «Гоп гоп козуню»

Де козуня ходить, там житечко родить,
А де не буває, там вилягає;
Де козуня ходить — там усе родить,
Де коза буває — там все проростає,
А де не буває — там все пропадає.

Коза:
Я коза периста,
Маю років триста,
Всім у ріднім краю
Бажаю врожаю!
З святом всіх вітаю!

Циган: 
Може купите мою козу, вона молоко дає.

Господиня: 
В тебе не коза, а кляча, до того, ще й ледача.

Циган: 
Не ображай мою козу, бо зараз хату рознесу.

Господар: 
Та в тебе коза вкрадена, а не куплена. До того ж, ще й облуплена.

Циган: 
Не правда твоя, моя коза ще добре скаче. Правда, дівчата?

Дівчата: 
Правда, правда, добра коза. Купуйте, поки продає.

Господиня: 
А що, може купимо козу. Буде молоко завжди в хаті.

Господар: 
Скільки хочеш за свою козу? Ану я її розгляну чи не кривобедра?

Циган: 
Ей, ей! Перше ніж нашу козу зачіпати — покажи гроші! Вона дорога в мене.
Мірку гречки коза коштує, бо ще добре танцює.
Ще й мішок вівса й ячменю і гривень повну жменю.

Господар: 
Де ж тобі гривень візьму, немає в мене грошей живих, криза в Україні

Українка: 
Може нам тут допоможуть з грошима, якщо ми станцюємо українського гопака.

Господар: 
Ти знаєш (до цигана) а я капусту маю.

Циган:
А капуста зелена?... Бог з тобою. Думаю сторгуємося і з козою розцілуємося.

(Коза падає нежива і вдає, що мертва)

Усі: 
О-о-ой, коза впала, нежива стала.

Циган: 
Рятуйте мою кізоньку, дам грошей жменю.

4 щедрівник:
Були в Києві і Луцьку,
Скрізь було по-людські.
А, як прийшли до вашої хати,
Так стала коза здихати.

Циган: 
Майже молода коза…!
(звертаючись до господарів)
Щоб коза встала — дайте кусок сала,
Та 40 градусів води, щоб влити туди і сюди,
Кільце ковбаски та бубликів в’язку.
Дайте козі ячменю, а нам грошей повню жменю.
Майже молода коза впала! (до діда) — Що тепер робити? Тепер хіба що шкуру обдерти!

Господар:Т
а де ж з майже живої і майже молодої кози шкуру дерти! Лікаря покличте!Лікаря! Хто тут лікар?

Медсестра:
Я медсестра! З команди самого доктора Хауса! Хто тут хворий?
(Медсестра починає міряти пульс комусь, комусь прикладає руку до чола. Її ведуть до кози)
Що ж робити? Я вчилась у лякарів старої науки, всі болячки лякую! Починає оглядати козу. Ой, а ця хвороба мені незнайома.
(Медсестра заглядає Козі в рот, починає рахувати зуби, кричати їй у вуха)
Попробуємо їй зробити масаж (бере качалку). Не помагає.
Ну що попробуємо дати укола!
Витягає величезного укола і робить козі. Коза починає кричати, встає.

Всі: (охкають) 
Куди ж коза побігла!??

Аж тут заходить Василь, ведучи Козу на поводі

Всі: (тішаться і вигукують) 
Василь! Коза знайшлась!

Василь: 
А ми всі разом вам побажаєм
Миру і щастя у ріднім краї.
Рік старий вирушає в дорогу,
Залишає нам зоряний дім.
Кожний кожному щастя нового
Зичить радісно з роком Новим.
Хай Новий рік ввійде ласкаво
У вашу затишну оселю,
Й наповниться вона теплом і казкою,
Достаток килимом постелиться.
Зоря Різдва, мов світло ліхтаря,
Нехай веде вас до Христа,
І у вашім домі хай царює
Здоров’я, радість, доброта.
Вітаєм Вас із Новим роком,
З всіма Різдвяними Святами!
Нехай життя із кожним кроком
Ваш дім наповнює скарбами!
Хай сонце радо Вас вітає,
Кує зозуля літ багато,
Здоров’я з пишним короваєм
Приходить в будні і на свято!
Нехай тепло людських сердець
Вам душу щиро зігріває,
І переможних справ вінець
Хай Вашу голову вінчає!

Циган: (до кози) 
Підійди ближче, поклонись нижче.
Дому і цій господині.

Господар: 
Розвеселили мою душу, потішили старого. От ніби я й помолодшав тай на років десять.

Щедрівник 3:
Господарю й господині,
Щоб сповна було у скрині,
Щоб було що їсти й пити,
Й мирно до ста літ дожити.

Щедрівник 2:
Наш Ісусику маленький,
Що у яслах народився.
Учини, щоб рідний край
Наш розвеселився.
Учини, щоб краща доля
В нашу хату завітала.
І щоб ціла Україна
Бога в щасті прославляла.

Щедрівник 1: 
Рік старий протіка із водою, 
Рік новий вже спішить, у дорозі.
Час наповнити душі любов’ю, 
Новий рік уже на порозі!

Щедрувальник 4: 
Поки ми щедрували, водили козу, час наблизив нас до Нового року.

(Заходить Старий і Новий рік)

Новий рік: 
Ти з яких прийшов доріг?
Розкажи нам, що ти бачив? Що у пам’яті зберіг.

Старий рік: 
Ой як тяжко я втомився,
Йшов до Вас, й з дороги збився.
Колись я приходив, мене всі вітали,
А тепер я чую, проганяти стали.

Новий рік: 
А Я спішу до Вас із кожним кроком,
Вітаю вашу дружну я сім’ю.
Мене давно назвали Новим роком.
Мені із вами йти в однім строю.
Що це у тебе, Старий роче?(показує на міх, що в руках Старого Року)

Старий рік: 
Признаюсь тобі. Крізь час попереднього року йшов я з тим міхом світом. Шукав у людей добра, милостині, допомоги. Дорога моя була довга. Був я і у містах українських, краєвидних селах. Коли я був молодим , веселим ніхто не хотів розділити зі мною мою радість, кожен мав свої інтереси, вподобання. І я розчарований йшов. Коли ж я був бідняком, хто пустив мене до хати, а хто прогнав, дехто й слухати не став. І ось все це моє багатство, моя покута. Все це я зібрав руками своїми, пройшовши холодними морозами, посухою та дощами. Та зрозумів єдине: байдужість людська пожирає світ . Мало любові в цьому світі. Син підносить руку на батька, брат не порозуміється з братом, чоловік покидає рідних дітей і дружину з незрозумілої причини, а мати вбиває ще ненароджену дитину. Байдужість майже все знищила і людей знищує...

Новий рік: 
Але як можна її побороти?

Старий рік: 
Можна, сину, але це не легко, і якщо не ти її побореш; може твої сини та внуки знищать її, а ти тільки наготуй їм зброю.

Новий рік: 
Яку зброю?

Старий рік: 
Ця зброя, сину, називається мир. Тільки в мирний час засіється і зросте зерно добра, і зацвіте пишним цвітом правди й щастя, а поки що треба цей мотлох, те сміття, яке я зібрав протягом мого року викинути геть, забути про все залишити в минулому і почати цей наступаючий рік з нової сторінки (звертається до людей):
Ти, брате, пробач братові, котрий може чим обідив;
Ти, батьку, подивись до синочка свого, що коїться в його душі, може йому потрібна твоя батьківська порада;
Ти, бабусю, схили молитву твою до Господа за онуків твоїх;
А ти, матусю, пам’ятай, що, де б ти не була у світах, про тебе не забули, ти потрібна твоїм дітям, чоловікові, твоїй сім’ї.

Новий рік: 
А де ж шукати тої зброї миру?

Старий рік: 
Шукати будеш у кожному людському серці, котре зможе швидко  обізватися до чужого горя. Та пам’ятай: не опускай руки на півдорозі. Іди, шукай і знайдеш, проси прощення, і будеш прощений, полюби і тебе полюблять. Тільки так ти зможеш побороти людську байдужість.

(Старий вивернув торбу, витрусив з неї все сміття і передав її Новому).

Новий рік: 
Спасибі старому батькові: усе погане витрусив із торби. Буду ж і я засівати святе зерно добра, як казав мені батько, буду ростити зелену гілочку миру...

Пісня «Різдвяна»

Новий рік:
Хай забудуться біди й тривоги,
Щастя поруч із вами іскриться,
Буде вік Ваш і добрим, і довгим
І задумане все хай здійсниться.
Від вогнів новорічних ялинок
Ваші очі, як зорі, засяють,
Хай любов Вам, і віру, й надію
В душу свято Різдвяне вселяє!

Хлопець 1:
А в полі, полі сам Господь ходить,
Сам Господь ходить, зерно носить.
Діва Марія Бога просила:
“Уроди, Боже, жито, пшеницю,
Жито, пшеницю, всяку пашницю”.
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.
Будьте здорові з Новим роком і з Василем. Дай, Боже!

Хлопець 2:
Сійся родися, жито, пшениця,
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб Вам вродило, краще, ніж вторік.
У полі зерном, у домі добром,
В печі пирогами, на столі хлібами,
Хай буде Ваша хата, радістю багата,
Хай славиться добром, медом, пивом і вином,
Хорошими пирогами та щасливими піснями,
І хай сіяє крізь літа Христова зірка золота,
Звеселяйте всі щоднини нашу славну Україну!

Василь: 
Сійся-родися серед народу,
Віра, Надія, Любов і Згода!
Щоб в дні тривоги стояли люди
Серце при серцю, а грудь при грудях!
Хай нашої єдності вороги лякаються,
А ми дружно скажемо:

Всі: 
«Христос рождається!».

Пісня: «Старий рік минає»