У давнину, зрештою, як і сьогодні, на Близькому Сході, торгівля становила елемент економічних чи суспільних відносин. Оскільки багато часу свого життя людина проводила, продаючи або купуючи, тому за допомогою різних торгівельних образів та порівнянь виражалися життєві правди. Наприклад, Матей часто використовує поняття заборгованості, щоб висловитися про пробачення чи провину, слово «скарб» вживає для описання небесних багатств.

Господь Ісус, використовуючи образ динара, також хоче передати важливі істини. Кожна монета давнини носила на собі образ Володаря, казна якого була його власністю. Подібно людина носить на собі образ Бога. Віддати Боже Богу – означає віддати, повірити Йому самого себе.

Що ж тоді означає віддати кесареві кесаре? За часів Ісуса, коли Ізраїль був частиною Римської Імперії, кесар належав до пантеону богів. Натомість в очах багатьох людей був князем усього світу. Віддати кесареві кесареве – позбутися усього, що належить до цього світу і що противиться Богу.

Тоді Ісус до них каже: «Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові» (пор. Мт 22, 21).

Ісус віддає кесареве – кесареві… Першим проявом законослухняності Ісуса – Божого Сина для державних установ були великі зусилля Його батьків пов’язані з дорогою до Віфлеєму, для того, щоб записати Його, згідно наказу кесаря Августа. Ісус з Назарету працює впродовж 30-ти років тихою працею на благо Країни, сплачує податки… Євангеліє представляє нам і такий вимір земного життя Спасителя.

Для того однак, щоб наслідувати стосунки Ісуса з цивільною владою, потрібно не забути віддавати Богові те, що належить Богові: відзначати святковий день, присвячувати час для особистого та родинного спілкування з Ним у молитві, йти в любові за голосом сумління, в якому Він сам говорить…

Можливо, саме через занедбання належних особистих стосунків з Богом згодом порушується громадський порядок, виникає неспокій у суспільстві… Коли, отже помічаємо, як багато справ у суспільних відносинах потребує негайних перемін – варто починати з себе самого: в дусі любові ревніше віддавати Богові Йому належні послух та хвалу.

Ісус так відповів на питання: — чи Потрібно платити подать Кесарю?

Це питання було задано Господа з підступом! Мовляв, зараз перевіримо як Він на нього відповість — Спокушали Його.

Переводячи це питання на сьогоднішній мову то питання швидше за все би звучав так: — чи Потрібно платити прибутковий податок державі?

Кесар — це державна влада, з її встановленими законами та економікою — і Ісус відповів, що те що потрібно віддати Кесарю-Державі — віддайте.

Боже — це все те, що Бог наказав своєму народу в заповідях. І розуміючи Богові Боже — означає що нам необхідно, крім усього того, що ми віддаємо Кесарю — віддати Богові те, що належить Йому, це віра в Нього, виконання заповідей, добрі справи, вивчення Його Слова, присутність на Богослужіннях у Храмі, участь в Таїнствах., і т. д.

Отже давайте сьогодні віддавати Кесарю Кесареве, а Богу не забувати віддавати Боже!

конспект уроку на тему: «Світ пристрастей сучасної людини. Гріховність»

 Мета уроку: розглянути поняття «пристрасть», «гріховність», пояснити в чому полягає небезпека слідування пристрастям, як зароджується гріховність; розвиток навичок аналізу життєвих ситуацій, цінностей, вміння висловлювати власну точку зору; виховання особистості на основі християнських цінностей.

Тип: вивчення нової теми.

Обладнання:  мультимедійний проектор, репродукція картини Ієроніма Босха «Сім смертних гріхів та три останні речі», відеокліп «Если тебе тяжело…».

Хід уроку

І. Організаційний момент, актуалізація опорних знань

- Назвіть, хто чи що впливає на формування особистості найбільше. Складіть перелік в порядку значимості (батьки, школа, однолітки, вулиця, ЗМІ, реклама та ін..) – запис на дошці.

У сучасному суспільстві на формування особистості людини велику роль відіграють зовнішні впливи, і їх значення не можна недооцінювати. Тому розділ, вивчення якого ми розпочинаємо сьогодні має назву «Формотворчі фактори впливу на особистість».

Сучасній людині, не зважаючи на всілякі винаходи, технічні досягнення, побутові зручності, повноцінно жити стає дедалі складніше. Надто багато спокус виникає на її шляху, людина стає заручником своїх бажань.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Тема сьогоднішнього уроку – «Світ пристрастей сучасної люди. Гріховність».

Після цього уроку ви зможете пояснювати поняття «пристрасті», «гріх», «гріховність», пояснювати чим загрожує людині слідування своїм пристрастям, чим небезпечні гріхи.

Всі ми знаємо біблійну легенду про гріхопадіння перших людей. За що покарав Бог Адама і Єву? (за те, що порушили волю Божу, піддались спокусі, бажанню якому не змогли протистояти).

Гріхопадінням люди порушили в собі гармонію – єдність духу, душі і тіла. Гріх відірвав душу від духу, душа внаслідок цього відчула потяг до тіла, плоті. Коли ми вивчали тему «Ієрархічна будова особистості», ми зазначали чим керується тіло людини – назвіть? – інстинктами, які притаманні всім тваринам – самозбереження, розмноження. Так і багато сучасних людей дбають тільки про задоволення своїх тілесних потреб та бажань, слідуючи своїм пристрастям та гріховним бажанням.

Робота з поняттям.

«Пристрасть – це сильне, стійке, довготривале почуття, яке захоплює людину, володіє нею і виявляється в орієнтації всіх прагнень особистості в одному напрямі, зосередженні на одній меті»

«Пристрасть – від слова «страсть» - спільнокореневе зі словом «страдательный», «страждати» - певна залежність чи неволя від якої слід очищатися».

Тому Піфагор говорив «Людина, що виявилася в полоні своїх пристрастей, вільною бути не може».

Усі пристрасті можна поділити на позитивні і негативні – наведіть приклади. (позитивні – навчання, наука, спорт, праця, читання книг…; негативні – алкоголь, наркотичні речовини, тютюн, ігрова залежність, інтернет-залежність та ін.).

Навіть позитивна пристрасть може перетворитися в негативну. Поясніть, в яких випадках. Святий Серафим Сирін у творі «Про чесноти та пристрасті» виділяє такі – робота з схемою – поділяє всі пристрасті людини на душевні (забуття, лінивство, незнання, дратівливість, наклеп, гнів, заздрощі, брехня, грошолюбство та ін..) та тілесні (черевоугодництво, пияцтво, розпуста, вбивство, славолюбство та ін.).

Чи мають місце вони в житті сучасної людини?

Для того, щоб зрозуміти, чим можуть бути небезпечні пристрасті, давайте послухаємо роботи домашніх творчих груп, які описували фрагмент життя людини, охопленої певними пристрастями (найпоширенішими у сучасної молоді) і прогнозували, яке майбутнє буде чекати таку людину, якщо вона не змінить свого ставлення до об’єкту пристрасті.

Представлення результатів роботи груп, які описували фрагменти життя людей, захоплених:

1) шкідливими звичками;

2) жадібністю до грошей;

3) комп’ютерними іграми;

4) «шопоголізмом».

Який можна зробити висновок? (пристрасті приводять до гріхів, гріховності)

Робота з поняттям:

«Гріх – поганий людський вчинок, коли людина діє навмисно, користуючись самою волею (бажаючи, вибираючи), або вчинок приказаний волею (зовнішні слова чи діла)»

«Гріх – будь-яке слово, вчинок чи бажання всупереч Закону Божому» (Августин Блаженний)

«Гріховність – пристрасть до гріха»

Існують різні види гріха. Ось деякі з них – робота з схемою «Види гріхів»

1.     Гріх лінивства – невиконання людиною того, до чого зобов’язують її обов’язки та знання;

2.     Гріхи в думках і ділах;

3.     Гріхи вільні і невільні (свідомі і несвідомі) – залежать від сили волі людини і її здатності протистояти силі спокуси.

4.     Гріхи смертельні (смертні) і несмертельні – смертельні – ті, які людина чинить свідомо і призводять до загибелі душі, коли вона повністю відчиняється гріху, перестає відчувати Бога, противиться Йому. Несмертельні гріхи – ті, які повністю не відкидають людину від Бога, не позбавляють її духовного життя, дають змогу повернутися.

Найбільш небезпечними є смертні гріхи, які віддаляють душу людини від Бога, позбавляють душу шансу на спасіння. Вони підлягали осуду в усі часи, відколи існує християнство. Які це гріхи допоможе зрозуміти картина нідерландського художника ХV століття Ієроніма Босха «Сім смертних гріхів та останні речі»  (перегляд картини на проекторі, коментар, запис учнями в зошиті переліку гріхів).

Картина відноситься до раннього періоду творчості Босха, її називають «стільницею», хоча вона таку функцію ніколи не виконувала. Вже біля трьохсот років картина висить в Ескоріалі, де її колись у своїй спальні повісив іспанський король Філіп ІІ.

Центральна частина, яка складається з чотирьох концентричних кіл, символізує Всевидяче Боже Око, в зіниці якого воскреслий Христос показує свої рани.

У другому колі видно латинський напис Cave, cave, Deus videt, який в перекладі означає «Бійся, бійся, бо Господь все бачить».

Третє коло зображує промені, схожі на сонячні, а четверте, в сегментах, - сім смертних гріхів. Під зображенням кожного з семи гріхів дана його латинська назва, хоча зображення досить чітко показує, який саме гріх зображено.

-         Людина, яка жадібно з’їдає все, що ставить на стіл господиня, вчиняє гріх зажерливості (чревоугодия – рос. мовою);

-         Огрядний чоловік, який відпочиває – гріх лінивства, саме в цьому його докоряє жінка, яка входить в кімнату;

-         Хтивість, розпусту втілюють декілька закоханих пар;

-  Гординю – дама, яка милується своїм зображенням y дзеркалі, яке тримає перед нею Диявол, прийнявший вигляд покоївки в дивному чепчику;

-         Двоє чоловіків, які б’ються  біля дверей таверни – гнів;

-         Помічник судді, який бере хабар – жадібність;

-         Пара немолодих людей з заздрістю подивляються на перехожого, який тримає в руках рідкісного й дорогого птаха, в той же час забуваючи про свій справжній скарб – свою доньку, на яку теж з заздрістю поглядає молодий чоловік – заздрість.

Зображення семи смертних гріхів зроблено по колу не випадково. Як ви думаєте, що хотів сказати цим художник?

Босх включив їх у райдужну оболонку ока і таким чином зробив пересторогу тим, хто думає що уникне неминучої кари.

Чотири круглих зображення по боках (тондо) мають назву «чотири останні речі», доповнюють картину: вони зображують смерть, Страшний Суд, Рай і Пекло.

Отже, назвіть ці найстрашніші для людини гріхи.

Гріх і гріховність не виникають на пустому місці, раптово. І це дуже добре, адже в людини є можливість уникнути гріховності.

Давайте розглянемо схему «Зародження і розвиток гріха»

І стадія. Гріховні думки, роздуми, уявлення (привід до гріха). З ними потрібно боротися ще до того, як вони заволодіють серцем.

ІІ стадія. Зацікавленість – вирішальний момент, коли людині необхідна рішуча боротьба з спокусами.

ІІІ стадія. Насолода – коли до гріха тягнеться серце людини, її почуття, насолода в душі людини. Коли серце потрапляє в полон гріха, боротися з ним дуже важко, майже неможливо.

ІV стадія. Бажання гріха – людина прагне шукати гріха, висловлює своє бажання.

V стадія. Рішучість скоїти гріх.

VI стадія. Скоєння гріха.

ІІІ. Закріплення: - Як протистояти гріхові? (боротися з пристрастями до того, як вони стануть гріхом, викорінювати гріховні думки, розвивати в собі основні християнські чесноти – протилежні гріхам, слідувати Слову Божому).

IV. Висновок: Кожного дня ми робимо вибір шляху між добром і злом. В нашій душі вирують різноманітні почуття, бажання і іноді буває дуже складно зробити вибір, не помилитися. І в цьому нам допомагає християнська віра (прослуховування запису – пісня «Если тебе тяжело…»).

Якщо вам тяжко, погано на душі і здається, що виходу зовсім нема, життя зупинилося – помоліться, сходіть до храму, і вихід обов’язково знайдеться.

V. Домашнє завдання: скласти свій порадник «Як вберегтися від гріха та пристрастей сучасній молодій людині».

Література

1.     Григорій Вашенко  Хвороби в галузі національної пам’яті. – К.: 2003.

2.     Лосский Н.О. Условия  абсолютного добра / Лосский Н.О. – М. :    1991.  

3.     Концептуальні засади формування духовності особистості / ред. кол. За матеріалами сайту «Освіта.uа» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.com.ua/.

4. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок : [книга для вчителя] / Підласий І.П. – К. : Рад. школа, 1989.

5.     Чепурко О.М. Духовне виховання учнів під час бесід з позакласного читання / Чепурко О.М. // Зб. наукових праць. – К. : КДПІ, 1990.

6. Щербо А.Б. Красота воспитывает человека / Щербо А.Б., Джола Д.Н. – К. : Рад. школа, 1980. 

         

В обіймах ночі земля дрімає...                                                                                                                 

О, Боже любий, яка краса!                                                                                                          

Яскраво місяць в висотах сяє,                                                                                                                                         

А небо чисте, немов роса.

Про щось тихенько шепочуть зорі,

Все небо повне незримих див,

Та що це сталось? Десь там – в просторі

Порушив тишу чудовий спів.

Його почувши, земля здригнулась,

На мить завмерла від цих чудес.

Пташки й дерева від сну проснулись,

Земля приймає гостей з небес.

Збулись, нарешті, слова пророчі,

В людському тілі зійшла любов,

Коли все спало, в темряві ночі

На землю з неба Христос прийшов.

Небесні хори Його вітали,

На цій планеті, де стільки зла.

Про мир небесний вони звіщали,

Хвала Творцеві, за все хвала!

Ведуча: Мороз тріщить, і віхола мете,
А на порозі в нас -- різдво святе.
Зійшла зоря різдвяна, ясно сяє
Зоря провісниця на темнім небокраї.
Сьогодні кожен славить і віта
Народження Спасителя Христа.

Дит: Вже на дворі Святвечір -- вечір різдвяний,
Зимовий ,святковий,дивний, чарівний.
в цю для всіх щасливу, радісну годину
Народилась в яслах Господня дитина.

Дит: Марія сина Ісуса народила --
І серця і душі людські просвітліли,
і увесь довкола білий світ змінився
У цю мить Щасливу, як Господь родивсь!

Дит: Нова радість стала,яка не бувала
над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла.
Та зоря різдвяна сяє -- дивна, срібно-золота,
усім людям сповіщає про народження Христа.

Зал вбраний , сцена закрита

Вставай,  Україно, вставай

Виходь на дорогу свободи

Де грає широкий Дунай,

Де ждуть європейські народи

Ставай і кайдани порви

Дай познак ясніший від грому

Що ти не рабиня Москви,

Й рабою не будеш ніколи

Вставай, Україно, вставай,

Єднай Чорне море й Карпати,

І свій переболений край

Не дай ворогам розламати

Відкривається сцена і хор співає пісню

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна рабою московських катів

Пісня

Заспіваймо про долю, що в хаті на покутті плаче

Що з порожньою торбою з рідного поля іде

Заспіваймо про крука, що над Україною кряче

Про синів України, могили яких бог зна де

Чуєш стогне земля, плаче синова тиха могила,

А на травах уранці кров світиться замість роси..

Боже, сило небесна, візьми оцю землю на крила

І з могилами разом у пам’ятну вічність неси

Розпочинаємо фестиваль патріотичної пісні, прози  і поезії, присвячений

100-ій річниці створенню легіону Українських січових стрільців, Героям Майдану, воїнам АТО.

В-1 Станемо на коліна перед Матір’ю- Україною і помолимось, як матері

       Божій

В-2 Станемо на коліна перед Матір’ю – Україною і душею засвітимось                праведно, як на сповіді

В-1 Станемо на коліна перед Матір’ю – Україною і виростемо духом аж до небес

В-2 Слово тихе, а громом гримить із сивих століть

В-1 Слово сяйливе, бо з сонця благословилося

В-2 Слово живе, бо зродилось з любові

В-1 Слово вічне, бо несе під серцем надію

В-2 Слухаймо це слово душею, бо воно із пісні народу виспівалось, із душ синів і дочок України вияснилось, як молитва і сповідь у святу годину, бо співати про Україну, про її синів та дочок, говорити з Україною, подібне до розмови з Богом.

Пісня «Україна»(Муз і слова Т.Петриненка)

В-1 Велична і свята, о рідна Україно  

       Лише тобі карать нас, чи судить

       Нам берегти тебе, соборну і єдину,

       Й історії своєї славу возродить.

 Вірш «Про український народ»

В-2 Сьогодні ми відновимо в пам’яті сторінку історії, як 100 років тому у 1914 році створено перші військові формування українців, які стали зародком української національної армії і ними сформована справді українська національна армія, національна гвардія, яка стала на захист українських земель від нападу східного агресора Москви і тих хто на своїй же землі став страшним ворогом для України.

В-1 Сьогодні ми воскресимо в пам’яті одну із славних сторінок нашої історії українських січових стрільців. Адже 100 років тому січові стрільці боролися за волю України, гинули та не здавалися.

В-2 Юні хлопці залишали свої теплі домівки, залишали батьків, рідних і йшли боронити свій край. У них строчили автомати,їх мучили, мордували, але вони не  здавалися. Могили їх по всій Україні. Їх не ховали рідні, не дзвонили по них дзвони. Тільки вірні друзі могли їх провести в останню дорогу.

В-1 Багата наша земля славними іменами, справжніми синами, багата історичними постатями, гетьманами,січовими стрільцями,воїнами УПА. Цю славну сторінку нашої історії продовжили герої небесної сотні, які в наш час віддали життя за справедливість, за волю.

(може звучати «Пливе кача»)

В-2 Вони співали «Ще не вмерла…» і вмирали

        Земля тремтіла під ногами від гранат

        Їм янголи обличчя прикривали

        А ті під вибухи ішли на смерть

Пісня «Кулі летять»

Вірш «Він вижив»

Пісня «Над зелею тумани»

Вірш «Мамо не плач, я повернусь весною»

В-1 Ще не натішилися українці своєю свободою, своєю незалежною державою, як знову наступила тривога. Московський сусід, який недавно називав себе старшим братом, показав себе лютим, кровожерним

 «ворогом». Він розпочав агресію, бандитську війну проти України.

Вірш «За кого гинете сини»

В-2 На захист незалежності піднялася вся Україна. У ході АТО формується, переозброюється і мужніє українська армія та національна гвардія, які нині ведуть запеклі бої з російським окупантом.

Пісня «Моїй Україні»

Вірш «Лист солдата»

В-1 Виходець із нашого села Висипівців, а зараз житель села Цеброва Солтис Василь теж сьогодні на передовій  ризикує своїм життям за нас з вами, за рідну землю, за Україну. Слава герою, слава довічна вірному сину Вітчизни і хочеться щиро помолитись Богу, щоб живим повернувся додому, не тільки він, Василь, але й всі бійці АТО. Звернемо очі наші до неба і помолимось за всіх наших воїнів.

«Молитва за героїв»

В-2 Ми щиро віримо, що наша рідна Україна воскресне, вистоїть, побачить нову весну і скаже всьому світові словами Лесі Українки «Ні я жива!, Я буду вічно жити, Я в серці маю те, що не вмирає»

Пісня «Україночка»

Вірш

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина

Бо ти єдина, Україно

Бо ти на всіх у нас одна

    Одна від Заходу й до Сходу

    Володарка земель і вод –

    Ніхто не ділить хай народи

    Бо не поділиться народ

І козаки,й стрільці січові

За тебе гинули в полях

У небесах сузір’я Лева

Нам світить на Чумацький шлях

    Стражденна чаєчко-небого

    Єдині два твої крила

    Виходим, нене, у дорогу,

     Аби ти вільною була

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світи в нас одна

Пісня «Україна»

В-1 Є на світі одна Україна, як тільки одна є в нас мати.

В-2 Є одна Україна, як великий і єдиний Бог

В-1 Будемо молитися своїми устами до Всевишнього, щоб нам Україну хоронив, дав їй волю, добру долю, і щастя, і ясного світа та многая, многая літа.

В-2 Стоїмо на колінах, стоїмо на майданах, в церквах і щира молитва витає над нами і слово поета Олександра Кониського на крилах музики Миколи Лисенка летить до неба.

Боже Великий Єдиний

І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом'януть той славний час,

Коли в офіру батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров'ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

В книгу української історї вписано героїчний подвиг юнаків, що полягли за незалежнсть молодої Української Держави на станції Крути.

Славних хлопців-добровольців зібралося триста,

А дорога, наче доля,- коротка, терниста

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,

Бо проллється кров юнача цілою рікою.

Кажуть їх було 300. Чи вірили вони, що залишаться живі? Чи сподвались, що смертю своєю таки перепинять шлях зайдам завойовникам?

Ми не знаємо про це…Напевно гімназисти і юні студенти про це не думали. Вони просто не хотіли бути рабами. Вони просто знали – столицю захищати нікому. І пішли…

Молодіжний загін пройшов лише  семиденну підготовку. Це були необстріляні і практично не навчені юнаки. Частина з них одержала зброю застарілих зразків і по одному- два комплекти набоїв уже в день бою. Цей загін зайняв позиції по обидва боки залізничної колії за 1км до станції Крути. Командиром був призначений сотник А.Гончаренко.

29 січня 1918 року цей студентський загін прийняв бій з авангардними частинами червоних загонів. Це були переважно балтійські матроси під командуванням Муравйова.

 Вранці війська червоних щільними колами розпочали наступ.  Ворогів було вдесятеро більше, вони були озброєні в десятки разів краще. Очевидно , більшовики були впевнені, що їм ніхто не заступить шлях на Київ. та молоді добровольці зустріли їх вогнем. За першою ворожою атакою накочувалась друга, третя…  . Молоді герої кидалися в атаку на переважаючого ворога, але були нещадно знищені.

Один з очевидців писав пізніше про цей бій : «П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував червоні лави , сам будучи під градом куль і гранат…Московські багнети безжально кололи груди юнаків, їхні голови розбивали прикладами рушниць, добивали поранених. Бій скінчився. Полонених ворог майже не брав.»

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть , і кров.

« на порох стерти, перебити!» -

Іде на Київ Муравйов.

           Полків його не зупинити,

           Та рано тішаться кати:

          Коли стають до зброї діти,

          Народ цей не перемогти!

Загиблих героїв урочисто за кошт держави було поховано 19 березня1918 року у братській могилі на Аскольдовому цвинтарі, що над Дніпром. Весняне сонце пестило домовини, вкриті за козацьким звичаєм червоною китайкою. І в тисячах сердець озивалися болем і гордістю слова, мовлені на похороні Михайлом Грушевським: «Стримайте ваші сльози!  Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і вона збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні!».

Нехай пам’ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною.

І нехай їхня смерть буде прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

І сказав Старий рік року Молодому:
«Наповняй все любов’ю у кожному домі»

Взято з: http://kyrios.org.ua

Пісня «Прилетіли ангелята»

Ведучий 1:
Дві тисячі років тому перед новонародженою Дитиною зі здивуванням схилилися юна Марія, сивоволосий Йосип і бідні пастухи. Вони побачили в Ньому світло Любові, схованої раніш від людей. Світло Любові опромінив початок нової ери.

Ведучий 2:
Свято Різдва — найкрасивіше зимове свято. Нашою Церквою воно відзначається 7 січня за новим стилем. Це свято приходить до людей морозної ночі в годину опівнічної храмової служби в сяйві свічок, у світлі зірок і гучному співі хору. Звуки дитячих голосів, що славословлять Бога, як ангельський глас, наповнюють торжеством Всесвіт. Небо і земля славлять Різдво Христове. На землі, хоча б ненадовго, запановує мир, а серця сповнюються доброю волею.

Ведучий 1:
Різдво — найбільше свято усіх християн, Це той час, коли душа звільняється від земного, очищається і поринає в осягнення дива народження Бога. На Різдво немає місця земним клопотам і турботам.

Пісня «Наш Спаситель»

Вірш «Різдво»

Пісня «Різдвяна ніч»

Ведучий 2:
З Різдва до Водохреща продовжуються веселі зимові святки — святі дні. Проте кульмінацією є свято Старого Нового року (1 січня за ст. стилем, 14 січня — за новим). І ось наш чарівний Святий вечір переходить у таємничу новорічну ніч. У далеку сиву давнину склався цей прекрасний народний звичай щедрування і Свято Старого Нового року.

Ведучий 1: 
У дні, коли зимове Сонце починає поволі повертати на літо, люди радо зустрічають прихід Нового року, здоровлять один одного зичать радості, щастя, добробуту засівають зерном добра.

Ведучий 2:
Це свято як земне, так і сповнене чудес, де все спрямовано на те, щоби вблагати і прихилити Щедрого Бога дати добрий урожай, гарний приплід, достаток у хаті. Адже кажуть, що в цю ніч відкриті небеса — і можна про все просити.

Ведучий 1: 
Старий Новий рік — фраза, не позбавлена певної абсурдності у самій своїй суті: як же так — і старий, і новий водночас? Але саме так воно і є. Кажуть, що саме у цей вечір Новий рік зустрічається зі старим. Старий рік приходить тихо і нагадує нам, хто ми є. Це — наше свято, яке краще було б називати Щедрим вечором. А новий рік повний сил і наснаги ступає впевненим кроком у майбутнє.

Ведучий 2: 
Світ замовкає у чеканні,
Ніч Новорічну дивну жде,
А у зимовому мовчанні
Лапатий, білий сніг іде.
І віриться мені у казку,
Принишкло в трепеті усе.
На людство сходить Божа ласка,
Усім любов і мир несе.

Ведучий 1:
За столом веселим на лану широкім
Новий рік зустрівся із минулим роком.
І сказав минулий року молодому:
Не минай же щастя ні одного дому.

Пісня «Хай щастить»

Пісня «Ой добрий вечір»

Ведучий 2: 
Зимовий вечір... Тільки вщухла хурделиця. Піднявся місяць. Усе освітилося, заіскрилося. Сніг загорівся сріблистим полем і весь обсипався кришталевими зірками: А де наші господарі?

Господарі разом: 
Та тут ми, тут, готуємось гостей зустрічати.

(Селянська хата. Входить господиня з кошиком і ставить його на стілець.)

Господиня: 
Ну, аж втомилася, поки магазини обійшла, базар. І треба ж було до останнього дня тягти з отими гостинцями. Та нічого, зате все купила. Тут і горішки, і яблука, і цукерки, бублики, кошики для куті. Буде чим малечу пригощати.

(Входить господар, несе сніпок).

Господар: 
Добрий вечір! Дай, Боже, здоров’я!

Господиня: 
Дай Боже, добрий вечір! Що несеш?

Господар: 
Жито-злато! Щоб весь рік ми жили багато. (хреститься)

(Господар кидає одну жменю жита під стелю).

Господар: 
Щоб так ягнята і телята стрибали, як це зерно стрибає від землі до стелі (другу жменю). Щоб так бджоли роїлися, як це зерно стрибає від землі до стелі (третю жменю). Щоб так достаток водився, як це зерно стрибає від землі до стелі.

Настуня: 
Матусю, а чим славиться свято старого нового року?

Господиня: 
Чимало різноманітних народних звичаїв та обрядів зв’язано із святом Старого Нового року.

Господар: 
Новорічна ніч, як і різдвяна, вважається у народі чарівною, з нею пов’язано чимало повір’їв. Наприклад, я щойно  ходив у сад і сокирою — «лякав дерева».

Настуня: 
Як це тату?

Господар: 
Стукав по стовбуру і приказував: «Ударяю — лякаю, як не будеш родити яблук, груш, слив, то зрубаю». Наші прадіди вважали, що дерево і насправді «злякається» і віддячить добрим урожаєм у новому році.

Настуня: 
А для чого молоді деревця обв’язують перевеслами із сіна, що знаходилося на столі під час Святої вечері?

Господар: 
А це для того, щоб вберегти сад від шкідників та гусені. Навесні обсушені перевесла підпалювали і ними обдимлювали дерева з тою ж метою.

Господиня: 
А завтра, мої любі, ми будемо уважно до всього придивлятися, намагатимемось спрогнозувати майбутній рік. Існують такі повір’я: якщо інеєм вкрилися дерева — чекай на врожай зернових, а ясний погожий ранок — на рясний урожай садовини.

Настуня: 
Ясна місячна ніч проти Нового року — щастя прийде у кожну родину.

Господиня: 
Уночі перед Новим роком треба спати без подушок, щоб голова цілий рік не боліла.

Господар: 
Коли під Новий рік добрий сніг, то сій гречку. Коли під Новий рік небо в зірках, буде урожай грибів.

Господиня: 
А ще хочу вам розповісти про Меланію. Ти знаєш Настуню про неї?

Настуня: 
Все, що я знаю, це те, що свято її ми відзначаємо 13 січня.

Господиня: 
А народилася вона в християнській сім’ї. У чотирнадцять років Меланія проти своєї волі була видана заміж за знатного юнака Апініана. Меланія все життя хотіла присвятити Богові. Та Апініан хотів, щоб вона народила Йому спадкоємців своєму майну. Незабаром свята Меланія народила дівчинку і хлопчика, які згодом померли. Після пережитого Меланією, Апініан відпустив її. І вони обоє присвятили своє життя Богові. Святі відразу залишили місто Рим і для них почалося нове життя, цілком присвячене служінню Богові. Вони почали відвідувати хворих, приймати подорожуючих, допомагати бідним. За їх гроші було побудовано багато храмів і лікарень.

Настуня: 
А чому, матусю, я чула стільки насмішливих співанок про Маланку? Вона ж стільки добра зробила для людей!?

Господиня: 
Ти знаєш, доню, існує й інша легенда. За її розповідями  Маланка — дівчина, яку поганський цар Ірод, що намірився вбити маленького Христа (а для того наказав «порізати діток до двох літ»), послав організувати маскарадне видовище, щоб розвеселити сумний люд. Маланка справилася з завданням і сама. Перебравшись на смерть, вона глумилася над великим горем — танцювала, стрибала, веселилася. Хоч усім було далеко не до сміху. Тому не слід плутати Преподобну Меланію, як взірець правдивого християнина, та поганську Маланку з цієї легенди, тому що глибоко віруючі ні самі на Маланку не маскарадилися, ні дітям своїм не дозволяли і маскараду отого під хату собі не впускали. Навіть приповідки прижилися: «Як си зганьбиш, вижену тя, як Маланку, з двору».

Господар: 
Хочу доповнити вашу розмову тим, що 14 січня Церква згадує також одного з Великих отців Церкви — Василія Великого. Ця людина є незвичайна, велична, світла. Він не тільки аристократ за походженням, а й аристократ духу, характеру, науки і святості.
Народився приблизно 330 року в Кесарії і походив зі знатного роду, що славився не лише багатством, а й ревною християнською вірою. В сім’ї було десятеро дітей, з яких п’ятеро і мати Емілія зачислені до святих. Василій безстрашно боронив святу віру. Для бідних, старих, хворих, сиріт і вдовиць він будує великі доброчинні заклади, які були наче окремим містом, що отримали назву Василіяди. Святий Василій — це проповідник і бесідник з Божої ласки, його слово палке, полум’яне і рішуче. Він є апостолом живого слова. Він уклав текст Божественної Літургії. Його визнають Великим Вчителем Церкви.

(Стукіт біля дверей).

Господиня: 
Ой, хтось до хати йде. Чи не колядники?

(В хаті чути звуки духовної музики, на порозі з’являються діти, дзвонар дзвонить і тричі стукає об підлогу палицею)

Пісня «Прийшли щедрувати до вашої хати»

Діти: 
Христос рождається!

Господар: 
Славімо його!

Звіздар: 
Мир тобі, вкраїнська хато,
Хай вам буде в будень, в свята
І любов, і ласки втіха,
Хай минають вас всі лиха!
Пустіть до хати, будемо щедрувати
І щастя радості бажати

Господар: 
Ласкаво просимо.

1 щедрувальник: 
Хочете вірте, хочете ні — уже на білому коні
Появився Новий рік. Веселий, як торік.
В українській вишиванці, заблищав, як промінь вранці.
Нехай віє, сіє, дує, хай здоров’я всім дарує!

2 щедрувальник:
Хай щастить усім в усьому, і завжди, і всюди.
Гарний настрій у всіх буде на свята і в будні.
Під обрусом сіно, на обрусі свічка,
На всю хату пахне свіжа паляничка.
На радість дорослим на втіху малечі
Йде до нас у гості Щедрий Добрий вечір!

3 щедрувальник:
Чути, чути, чути дзвін,
За сто сім далеких гір.
То з далеких свят мандрівка,
То до нас спішить щедрівка.

4 щедрувальник:
Ми на тую щедрівку тай засвітимо зірку,
І козу приведемо, веселитись всі будемо.

Пісня «Щедрівка»

Тут на вході починає щось тупати.

Господар: 
А що то так тупає там?

2 щедрівник:
Та це наша коза — пустіть її погрітись, а то в неї вже і копита, і роги змерзли!

Господар:
Та вона нам всю підлогу попсує, погризе! Не можемо вас пустити!

3 щедрівник:
Та вона у нас така гарна, така розумна, така весела! Господарко! Дозвольте «козу» завести

Господиня: 
Ну Заводьте! Побачимо, яка вона у вас: чи велика, чи маленька, чи висока, чи низенька!

Циган:
Ой нюхай, козо,
Там коржі печуть,
То і нам дадуть!

Заходить коза, починає вискакувати, витанцьовувати, тупотіти, мекати, пританцьовувати, чіплятись до щедрувальників. Уся ватага співає

Пісня: «Гоп гоп козуню»

Де козуня ходить, там житечко родить,
А де не буває, там вилягає;
Де козуня ходить — там усе родить,
Де коза буває — там все проростає,
А де не буває — там все пропадає.

Коза:
Я коза периста,
Маю років триста,
Всім у ріднім краю
Бажаю врожаю!
З святом всіх вітаю!

Циган: 
Може купите мою козу, вона молоко дає.

Господиня: 
В тебе не коза, а кляча, до того, ще й ледача.

Циган: 
Не ображай мою козу, бо зараз хату рознесу.

Господар: 
Та в тебе коза вкрадена, а не куплена. До того ж, ще й облуплена.

Циган: 
Не правда твоя, моя коза ще добре скаче. Правда, дівчата?

Дівчата: 
Правда, правда, добра коза. Купуйте, поки продає.

Господиня: 
А що, може купимо козу. Буде молоко завжди в хаті.

Господар: 
Скільки хочеш за свою козу? Ану я її розгляну чи не кривобедра?

Циган: 
Ей, ей! Перше ніж нашу козу зачіпати — покажи гроші! Вона дорога в мене.
Мірку гречки коза коштує, бо ще добре танцює.
Ще й мішок вівса й ячменю і гривень повну жменю.

Господар: 
Де ж тобі гривень візьму, немає в мене грошей живих, криза в Україні

Українка: 
Може нам тут допоможуть з грошима, якщо ми станцюємо українського гопака.

Господар: 
Ти знаєш (до цигана) а я капусту маю.

Циган:
А капуста зелена?... Бог з тобою. Думаю сторгуємося і з козою розцілуємося.

(Коза падає нежива і вдає, що мертва)

Усі: 
О-о-ой, коза впала, нежива стала.

Циган: 
Рятуйте мою кізоньку, дам грошей жменю.

4 щедрівник:
Були в Києві і Луцьку,
Скрізь було по-людські.
А, як прийшли до вашої хати,
Так стала коза здихати.

Циган: 
Майже молода коза…!
(звертаючись до господарів)
Щоб коза встала — дайте кусок сала,
Та 40 градусів води, щоб влити туди і сюди,
Кільце ковбаски та бубликів в’язку.
Дайте козі ячменю, а нам грошей повню жменю.
Майже молода коза впала! (до діда) — Що тепер робити? Тепер хіба що шкуру обдерти!

Господар:Т
а де ж з майже живої і майже молодої кози шкуру дерти! Лікаря покличте!Лікаря! Хто тут лікар?

Медсестра:
Я медсестра! З команди самого доктора Хауса! Хто тут хворий?
(Медсестра починає міряти пульс комусь, комусь прикладає руку до чола. Її ведуть до кози)
Що ж робити? Я вчилась у лякарів старої науки, всі болячки лякую! Починає оглядати козу. Ой, а ця хвороба мені незнайома.
(Медсестра заглядає Козі в рот, починає рахувати зуби, кричати їй у вуха)
Попробуємо їй зробити масаж (бере качалку). Не помагає.
Ну що попробуємо дати укола!
Витягає величезного укола і робить козі. Коза починає кричати, встає.

Всі: (охкають) 
Куди ж коза побігла!??

Аж тут заходить Василь, ведучи Козу на поводі

Всі: (тішаться і вигукують) 
Василь! Коза знайшлась!

Василь: 
А ми всі разом вам побажаєм
Миру і щастя у ріднім краї.
Рік старий вирушає в дорогу,
Залишає нам зоряний дім.
Кожний кожному щастя нового
Зичить радісно з роком Новим.
Хай Новий рік ввійде ласкаво
У вашу затишну оселю,
Й наповниться вона теплом і казкою,
Достаток килимом постелиться.
Зоря Різдва, мов світло ліхтаря,
Нехай веде вас до Христа,
І у вашім домі хай царює
Здоров’я, радість, доброта.
Вітаєм Вас із Новим роком,
З всіма Різдвяними Святами!
Нехай життя із кожним кроком
Ваш дім наповнює скарбами!
Хай сонце радо Вас вітає,
Кує зозуля літ багато,
Здоров’я з пишним короваєм
Приходить в будні і на свято!
Нехай тепло людських сердець
Вам душу щиро зігріває,
І переможних справ вінець
Хай Вашу голову вінчає!

Циган: (до кози) 
Підійди ближче, поклонись нижче.
Дому і цій господині.

Господар: 
Розвеселили мою душу, потішили старого. От ніби я й помолодшав тай на років десять.

Щедрівник 3:
Господарю й господині,
Щоб сповна було у скрині,
Щоб було що їсти й пити,
Й мирно до ста літ дожити.

Щедрівник 2:
Наш Ісусику маленький,
Що у яслах народився.
Учини, щоб рідний край
Наш розвеселився.
Учини, щоб краща доля
В нашу хату завітала.
І щоб ціла Україна
Бога в щасті прославляла.

Щедрівник 1: 
Рік старий протіка із водою, 
Рік новий вже спішить, у дорозі.
Час наповнити душі любов’ю, 
Новий рік уже на порозі!

Щедрувальник 4: 
Поки ми щедрували, водили козу, час наблизив нас до Нового року.

(Заходить Старий і Новий рік)

Новий рік: 
Ти з яких прийшов доріг?
Розкажи нам, що ти бачив? Що у пам’яті зберіг.

Старий рік: 
Ой як тяжко я втомився,
Йшов до Вас, й з дороги збився.
Колись я приходив, мене всі вітали,
А тепер я чую, проганяти стали.

Новий рік: 
А Я спішу до Вас із кожним кроком,
Вітаю вашу дружну я сім’ю.
Мене давно назвали Новим роком.
Мені із вами йти в однім строю.
Що це у тебе, Старий роче?(показує на міх, що в руках Старого Року)

Старий рік: 
Признаюсь тобі. Крізь час попереднього року йшов я з тим міхом світом. Шукав у людей добра, милостині, допомоги. Дорога моя була довга. Був я і у містах українських, краєвидних селах. Коли я був молодим , веселим ніхто не хотів розділити зі мною мою радість, кожен мав свої інтереси, вподобання. І я розчарований йшов. Коли ж я був бідняком, хто пустив мене до хати, а хто прогнав, дехто й слухати не став. І ось все це моє багатство, моя покута. Все це я зібрав руками своїми, пройшовши холодними морозами, посухою та дощами. Та зрозумів єдине: байдужість людська пожирає світ . Мало любові в цьому світі. Син підносить руку на батька, брат не порозуміється з братом, чоловік покидає рідних дітей і дружину з незрозумілої причини, а мати вбиває ще ненароджену дитину. Байдужість майже все знищила і людей знищує...

Новий рік: 
Але як можна її побороти?

Старий рік: 
Можна, сину, але це не легко, і якщо не ти її побореш; може твої сини та внуки знищать її, а ти тільки наготуй їм зброю.

Новий рік: 
Яку зброю?

Старий рік: 
Ця зброя, сину, називається мир. Тільки в мирний час засіється і зросте зерно добра, і зацвіте пишним цвітом правди й щастя, а поки що треба цей мотлох, те сміття, яке я зібрав протягом мого року викинути геть, забути про все залишити в минулому і почати цей наступаючий рік з нової сторінки (звертається до людей):
Ти, брате, пробач братові, котрий може чим обідив;
Ти, батьку, подивись до синочка свого, що коїться в його душі, може йому потрібна твоя батьківська порада;
Ти, бабусю, схили молитву твою до Господа за онуків твоїх;
А ти, матусю, пам’ятай, що, де б ти не була у світах, про тебе не забули, ти потрібна твоїм дітям, чоловікові, твоїй сім’ї.

Новий рік: 
А де ж шукати тої зброї миру?

Старий рік: 
Шукати будеш у кожному людському серці, котре зможе швидко  обізватися до чужого горя. Та пам’ятай: не опускай руки на півдорозі. Іди, шукай і знайдеш, проси прощення, і будеш прощений, полюби і тебе полюблять. Тільки так ти зможеш побороти людську байдужість.

(Старий вивернув торбу, витрусив з неї все сміття і передав її Новому).

Новий рік: 
Спасибі старому батькові: усе погане витрусив із торби. Буду ж і я засівати святе зерно добра, як казав мені батько, буду ростити зелену гілочку миру...

Пісня «Різдвяна»

Новий рік:
Хай забудуться біди й тривоги,
Щастя поруч із вами іскриться,
Буде вік Ваш і добрим, і довгим
І задумане все хай здійсниться.
Від вогнів новорічних ялинок
Ваші очі, як зорі, засяють,
Хай любов Вам, і віру, й надію
В душу свято Різдвяне вселяє!

Хлопець 1:
А в полі, полі сам Господь ходить,
Сам Господь ходить, зерно носить.
Діва Марія Бога просила:
“Уроди, Боже, жито, пшеницю,
Жито, пшеницю, всяку пашницю”.
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.
Будьте здорові з Новим роком і з Василем. Дай, Боже!

Хлопець 2:
Сійся родися, жито, пшениця,
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб Вам вродило, краще, ніж вторік.
У полі зерном, у домі добром,
В печі пирогами, на столі хлібами,
Хай буде Ваша хата, радістю багата,
Хай славиться добром, медом, пивом і вином,
Хорошими пирогами та щасливими піснями,
І хай сіяє крізь літа Христова зірка золота,
Звеселяйте всі щоднини нашу славну Україну!

Василь: 
Сійся-родися серед народу,
Віра, Надія, Любов і Згода!
Щоб в дні тривоги стояли люди
Серце при серцю, а грудь при грудях!
Хай нашої єдності вороги лякаються,
А ми дружно скажемо:

Всі: 
«Христос рождається!».

Пісня: «Старий рік минає»