Година
-реквієм
«Помолися
за мене, рідненька, бо тепер я у Сотні у Бога»
В-1
Давно я чула, що з просторів небесних
Нам
світять зорями в нічній імлі
Безсмертні душі праведників чесних,
Отих
людей, що вмерли на землі
В-2
Сьогодні ми зібрались тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю
людей різного віку, яких було вбито у
мирний час XXІ століття. Героям майдану присвячується!
В-1
Ніхто не в праві забути морозні дні 2013
- 2014 року, коли
від напруги закипала в
жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за
одним падали від куль
майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті.
В-2 Після двох місяців
мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно
врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада віддала злочинний наказ застосувати
зброю і зробити «зачистку» Майдану, використовуючи водомети, бронетранспортери
і вогнепальну зброю.
В-1 Проти мирних
мітингувальників кинули внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах
будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітушок». В один день
тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.
В-2 Вони йшли голіруч
проти озброєних, вишколених беркутівців. А у них під ногами зривалися
світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі. Бійці підрозділу «Беркут»
застосовували спецзасоби, декого розстрілювали впритул, захоплювали і добивали поранених.
В-1 Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив земне життя у пекельних муках. З болем і глибокою скорботою згадуємо
нині поіменно Героїв Тернопільщини.
Уч: Олександр
Капінос
Не плачте ви за мною, мої рідні,
Не говоріть, коли немає слів!
Калину посадіть у підворітні
На спомин наших відданих життів.
Радітиму я щиро з небесами:
Даремно жe на світі не прожив,
Бо Україну разом із братами
Я на Майдані гідно захистив!
Уч: Ігор Костенко
Не плачте, мамо… Я–в Небесній сотні…
Я за Вітчизну голову поклав…
Я знаю, мамо, гірко Вам сьогодні –
Я ж бо живим вернутись обіцяв…
Не вийшло, мамо… Снайпер вцілив в серце…
Світ почорнів… І зупинився час…
Уч: Назар Войтович
Пробачте, мамо… Мусив я померти,
Бо Україна лиш одна у нас!
Прощайте, мамо… і простіть, благаю,
Що так невчасно світ цей полишив…
Я шлю Вам, мамо, вісточку із раю…
Я дуже, мамо, дуже Вас любив…
Уч: Тарас Слободян
Мамо, я живий, лиш закриті очі….
І серце не б`ється, не вирує кров…
Ти тільки не плач, знай – всі дні і ночі
Я буду поруч – в грудях, де живе любов!
В-2 Скільки
їх нині, тих сотень небесних, що споглядають на нас з
високості.
В-1 Ніхто і ніщо не змогли зупинити
вибору, який для себе зробив кожен із них, бо козацька
звитяга – безсмертна, як і Україна. (пісня)
Вони не
спали дні і ночі,
Вони в шоломах проти куль стояли.
Їх не питали хочуть чи не хочуть,
Вони самі пішли й Майдан обороняли.
Вони
кололи голіруч бруківку,
Вони кидали «Молотова» в ворогів.
Вони покинули свою домівку
Й боротись вирішили до останніх днів.
Вони
стояли ледве на ногах
І в них стріляли з автоматів.
Та все ж, вони тримали бити у руках.
Вони – це образ справжніх воїнів, солдатів.
Ніхто із
них не повернувсь до хати.
Вони усі своє життя віддали
І гірко плаче кожна мати,
Що горе їх таке спіткало.
Вони
жить прагнули в свободі
Натомість «Беркут» лютий їх чекав.
І не знайшовши з ними згоди,
Майдан у битві запалав.
Їх били
і жорстоко катували
Та все ж вони були Єдині
І хоч вони на землю впали,
Вуста їх промовляли «Слава Україні!»
В-2 Згадаймо у наших молитвах усіх Героїв, які
поклали свої голови за наше майбутнє. (молитва)
В-1 Хай
пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю,
мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Миру,
злагоди та єдності! Дякуємо за увагу.